Як я люблю свою матусю!

Як я люблю свою матусю!

Ось зараз я вам розповім.
Вона, мов квіточка троянда, 
Цвіте в саду моїм.
Навчає, ніжить і голубить,
Любов  дарує і тепло. 
Мені завжди допомагає
Розпізнавати  добро й зло.
Розказує, де правда й кривда,
Навчає щирості буття,
Бо мама – це не просто жінка,
А Берегиня майбуття!
Цілую руки твої, ненько,
Вклоняюсь низько до землі
За все тепло, любов і ласку, 
Що дарувала ти мені!

                ***

Я знаю, слів було б замало,
Щоб описать це почуття, 
Коли маленькеє дитятко 
Перші слова вже промовля.
Воно невпевнено й нечітко
Під носик скаже  і мовчить,
А потім зиркне непомітно
Й від радості аж закричить!
Сполохає усіх навколо
Й увагу нашу приверне.
Опустить милі оченята,
Подумає про щось своє:
Згадає ласку, теплу ніжність,
Турботу, щирість  і любов.
І закарбує нам на вічність 
Два слова “мама” і ”любов”.

 

Дуденко Альона Олегівна
учитель англійської мови