Як я люблю свою матусю!
Як я люблю свою матусю!
Ось зараз я вам розповім.
Вона, мов квіточка троянда,
Цвіте в саду моїм.
Навчає, ніжить і голубить,
Любов дарує і тепло.
Мені завжди допомагає
Розпізнавати добро й зло.
Розказує, де правда й кривда,
Навчає щирості буття,
Бо мама – це не просто жінка,
А Берегиня майбуття!
Цілую руки твої, ненько,
Вклоняюсь низько до землі
За все тепло, любов і ласку,
Що дарувала ти мені!
***
Я знаю, слів було б замало,
Щоб описать це почуття,
Коли маленькеє дитятко
Перші слова вже промовля.
Воно невпевнено й нечітко
Під носик скаже і мовчить,
А потім зиркне непомітно
Й від радості аж закричить!
Сполохає усіх навколо
Й увагу нашу приверне.
Опустить милі оченята,
Подумає про щось своє:
Згадає ласку, теплу ніжність,
Турботу, щирість і любов.
І закарбує нам на вічність
Два слова “мама” і ”любов”.
Дуденко Альона Олегівна
учитель англійської мови