Ненька Україна

Ненька Україна

Що то горить у дивному вогні,

Наче спить у камінному сні?

То древньогрецька руїна?

Ні! То наша ненька Україна.

 

Хто тебе поранити посмів,

А потім у норі своїй засів?

Хай знає, за ним вже кара йде,

Кривдника твого мій меч знайде!

Викличу тварину ту до бою,

Вдарю в серце словом-гостротою.

 

Навіщо ж напав на мою неньку,

Поранив ти мою країну рідненьку!

Як ти посмів мою країну катувати?!

Ніхто не мусить так страждати!!!

 

За твої вічнії знущання

Нема тобі мого прощення!

Тікай від люті моєї!

Інакше не зносиш голови своєї!

 

Не плач, нене, не бійся,

Тварина та втікла в поміжлісся.

Біжить, поранена й стривожена,

Червона від вогню, від диму злісна.

 

Нехай посміє піднять на тебе руку,

Вона пізнає споконвічну муку.

Нене, знай, поруч буду я завжди,

За мною сотні, що витягнуть тебе з біди!

                                                                                                             Кузьменко Ігор

учень 11-А класу