І знову зустріч…

Ще одна цікава зустріч відбулася в нашій школі. Учні 7-А класу познайомились з сучасною молодою письменницею Галиною Ромащенко – випускницею 2000 року. Галя пише вірші з 11 років, у той же час робила перші спроби у написанні прозових творів. За фахом -  бухгалтер, але займається літературною творчістю. Її душа прагне слова…

         У 2013р. низка Галиних віршів увійшла до альманаху «Джерело натхнення». У 2015 р. вийшла збірка поезій  «Роксолана ХХІ ст.». У ній – як вірші про кохання, так і громадянська лірика.

         Галя багато подорожує Західною і Північною Європою. Пише статті про відвідані країни – Швецію, Норвегію, Італію у журналі «Новое время».

         Коли письменниця розповідала учням про закордонні мандрівки, вони разом з авторкою віршів ніби перестрибували з однієї країни в іншу. У її віршах звучить трагізм нерозділених почуттів та легкий флірт, особисті переживання та переживання за долю нашої країни.

         Коли учні запитали, звідки письменники черпають натхнення, письменниця відповіла: «Не важливо, що розбудить в людині натхнення, важливо саме бажання знайти своє джерело, доторкнутися до нього, увібрати в себе всі щирі почуття і думки, щоб перелити їх на папір, відкривши світові частинку свого серця».

         Учням було надзвичайно цікаво слухати поезії у виконанні авторки, поринути у світ краси, загадковості… Не залишила байдужими семикласників поезія «Парижанка», нещодавно написана у Франції.

         Сподіваємось, що це не остання наша зустріч з письменниками рідного краю!

         Парижанка

Я сьогодні парижанка – 
Вип’ю кави філіжанку,
З’їм великий круасан,
Не співатиму асан
.
Я, рятуючись від драми,
А пройдусь до Нотр-Даму,
Загублюсь у цьому місті,
Повнім біженців й туристів.
Та мені все це байдуже,
Мій стрункий французький друже.
Я сьогодні – парижанка!
Не дружина, не коханка
Не актриса й не модель,
Я тут – «belle mademoiselle”.
Кожна мить в Парижі – свято!
Пробіжуся я Монмартром,
Надихну лиш силуетом
Я тамтешнього поета,
Хай напише вірш поет,
А з художника – портрет.
Я сьогодні – парижанка,
Я засну лиш на світанку;
Можу з’їсти жабо-лапки
І на цьому ще не крапка.
Місто це – мов я в люстерці,
Сонечко в вітражнім скельці…
Лоскочи!.. Та ні, облиш.
Ти такий, як я, Париж!

Галина Ромащенко