Телефон довіри для дітей, підлітків та юнацтва

 
Телефон довіри для дітей, підлітків та юнацтва:
515-23-74 (з 9-ї до 21-ї години)

 

 

 

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

Всеукраїнська дитяча лінія "Телефон довіри" - 0 800 500 21 80

 

Національна "гаряча лінія" по запобіганню торгівлі людьми - 0 800 500 22 50


Національна "гаряча лінія" з питань насильства та захисту прав дітей –

0 800 500 33 50
Цілодобовий телефон довіри з питань допомоги жертвам насилля у сім`ї –

 044 451 5451


Телефон гарячої лінії UNICEF Україна – 044 254 24 50


Телефон гарячої лінії Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини - 044 253 75 89


Телефонна "гаряча лінія" Міністерства освіти і науки України - 044 279 35 74
Телефон довіри по ВІЛ/СНІД. Національна лінія - 0 800 500 45 10
Гаряча лінія "Служби розшуку дітей" – 0 800 50 14 14

 

 

Безкоштовно, анонімно, конфіденційно!


 

Алгоритм дій працівника навчального закладу в разі виявлення випадку насильства над дитиною

 

І. У випадках, коли Ви маєте підозри жорстокого поводження з дитиною або є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, інших працівників навчального закладу або інших осіб), Ваші дії:

- повідомити про це в усній чи письмовій формі адміністрацію навчального закладу;

- самостійно письмово повідомити про це територіальний підрозділ служби у справах дітей за місцем проживання дитини;

- самостійно повідомити про виявлений факт жорстокого поводження з дитиною кримінальну міліцію у справах дітей або будь-якого працівника органів внутрішніх справ.

ІІ. У випадках, коли до Вас звернулася дитина з усною скаргою щодо жорстокого поводження з нею,

Ваші дії:

- оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до адміністрації навчального закладу;

- оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до територіального підрозділу служби у справах дітей;

- оформити звернення дитини у письмовій формі та передати його до органів внутрішніх справ;

- повідомити про це в усній чи письмовій формі від свого імені у вказані (перераховані) вище органи.

ІІІ. У випадках, коли Ви стали свідком жорстокого поводження з дитиною,

Ваші дії:

- якомога швидше повідомити про цей факт адміністрацію навчального закладу;

- одночасно повідомити територіальний підрозділ служби у справах дітей та міліцію.

 

Чого не слід робити

 

1.                     За жодних умов не треба замовчувати виявлені факти жорстокого поводження з дитиною або реальної загрози вчинення насильства над нею.

2.                     Нехтування проблемою призводить до погіршення ситуації та може причинити в набагато гірші наслідки.

3.                     Навчальний заклад несе відповідальність за дотримання норм законодавства щодо захисту прав дитини, а тому керівник навчального закладу може притягнути педагогічних працівників у зв’язку з порушенням правових норм навчально-виховного процесу до дисциплінарної відповідальності.

4.                     Також не слід намагатися самостійно  вирішити проблему, оскільки це може призвести до порушення законодавства та може бути небезпечним. Далі справа є компетенцією установ, організацій і посадових осіб, до яких було передано звернення чи повідомлення.

 

Законодавством передбачено інформування заявника (особи, яка здійснила повідомлення або звернення), а також у самому зверненні може бути зазначено, що заявник бажає бути поінформованим про подальший перебіг справи, бути присутнім під час розгляду звернення).

 

 

Відповідно до Закону Українивід 18.12.2018 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850грн )до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(1700грн ) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторнопротягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста (1700грн ) до двохсот(3400грн ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу п’ятдесяти (850грн )до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(1700грн )  або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

 

 

 

 

 

 

Алгоритм дій адміністрації навчального закладу в разі отримання повідомлення про жорстоке поводження з дитиною

У разі звернення дитини, її батьків (осіб, які їх замінюють) або працівника навчального закладу до представника адміністрації навчального закладу щодо жорстокого поводження з нею

адміністратор зобов’язаний:

-  якщо звернення (повідомлення) усне, оформити це повідомлення письмово, зазначивши, від кого та коли (дата, час) воно отримано. Звернення має бути оформлене належним чином, відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян»(має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання; письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.)

-   необхідно терміново (протягом однієї доби) передати цей документ до територіального підрозділу служби у справах дітей за місцем проживання дитини. Служба у справах дітей має належним чином зареєструвати це повідомлення відповідно до вимог законодавства України.

Алгоритм дій  засновника закладу освіти:

 

-   розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування на засіданні комісії, яку створили для розгляду даної справи

 

-  забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);

 

-  повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

-  До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші зацікавлені ос

Передбачено також  зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до :

 

- правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти,

- плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу,

- порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків

 

 

ЯК ВПОРАТИСЯ З СИТУАЦІЄЮ САМОСТІЙНО

(поради здобувачам освіти)

Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.

 

Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

 

Стримуйте гнів і злість. Адже це - саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

            

Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Чим агресивніше ви реагуєте, тим більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

 

 Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

 

 

·Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

 

Отже,  ПОРАДИ “ЯК СПРАВИТИСЯ З БУЛІНГОМ»

 

 • Зберігай спокій.

 

• Розкажи дорослому, якому ти довіряєш, про те, що трапилося, або повідом дорослим про це анонімно.

 

 • Поговори про це зі своїми братами чи сестрами, або з друзями, щоб тобі не здавалося, що ти самотній.

 

 • Зателефонуй на «гарячу лінію»

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще.

Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш?

 Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Відповідно до Закону Українивід 18.12.2018 року № 2657-VIII  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850грн )до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(1700грн ) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Якщо цькування вчинене групою осіб або повторнопротягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста (1700грн ) до двохсот(3400грн ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу п’ятдесяти (850грн )до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(1700грн )  або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

(поради батькам )

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінкущодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

Що можуть зробити батьки

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу. Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

·  Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

 

·  Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

 

·  Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

 

·  Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

 

·  Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

 

·  Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

 

Алгоритм дій батьків :

1.                     Не залишайте цю ситуацію без уваги.

2.                     Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника.

3.                     Вразі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи.

4.                     Написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

5.                     Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

 

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередьтеся на відшуканні  фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом

За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, будуть відповідати батьки кривдника. Рідні булера повинні будуть сплатити штраф від 850 до 1700 грн

Цькування неповнолітнього каратимуть штрафом від 850 грн д 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин. Такі ж дії, які вчинить група осіб або одна особа повторно впродовж року каратимуть штрафом від 1700 грн до 3400 грн або громадськими роботами від 40 до 60 годин.

 

 

Що можуть зробити вчителі

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:

 

·  Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.

·  Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.

·  Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.

·  Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.

·  Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.

·  Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.

·  Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.

·  Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.

·  Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.

·  Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.