Батькам про права дітей

Всі люди на планеті мають рівні права та свободи, які закріплені Загальною Декларацією прав людини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році).

В 1989 році ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яку в 1991 році було ратифіковано в Україні.

Згідно цих документів кожна дитина має право на:

- рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального та соціального розвитку;

- освіту;

-  відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом;

- особисту недоторканість;

-  захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування високого рівня;

-  захист від жорстокості та принижуючих її гідність видів покарань;

- захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації;

- захист від сексуальних домагань;

- проживання з батьками та контакт з ними обома в разі їх розлучення; право знати своїх батьків та не розлучатися з ними;

- право на свою думку та право на її вільне висловлювання з усіх питань, що стосуються дитини; право змінювати свої уявлення та думки;

- свободу думки, совісті та релігії;

- свободу асоціацій і свободу мирних зборів; 

- право на особисте життя, таємницю листування та іншої кореспонденції, недоторканість житла.

Права дитини порушуються:

- коли не забезпечена її безпека для життя і здоров’я;

- коли її потреби ігноруються;

- коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження;

- коли порушується недоторканість дитини;

- коли дитину ізолюють або залякують;

- коли вона не має права голосу при прийнятті важливого для сім’ї і самої дитини рішення;

- коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття;

- коли її особисті речі не є недоторканими;

- коли її використовують в конфліктних стосунках між батьками або родичами;

- коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей, свідком жорстокості по відношенню до людей або тварин.

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

• Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні думки, почуття, бажання, потреби, які належить поважати.
• Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитися, що вона знає телефони 101, 102, 103 та 104, імена та телефони близьких родичів, друзів, сусідів.
• Навчити її казати «Ні!», захищатися, поводитися безпечно.
• Припинити фізичну і словесну агресію до дитини та інших людей.
• Знаходити час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
• Пам’ятати про вік дитини та її особистісні особливості.
• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які для неї доступні.
• Залучати дитину до створення сімейних правил і традицій.

БАТЬКАМ ПРО ПРАВА ДИТИНИ

Права кожної людини закінчуються там,

де починаються права іншої, і кожна людина

повинна поважати права іншої людини.

Усі люди на Землі мають рівні права та свободи. Ці права закрі­плені Загальною Декларацією прав людини, що прийнята Генераль­ною Асамблеєю ООН в 1948 році.

Ваша дитина, як і будь-яка інша людина, має рівні людські пра­ва. Права дитини закріплені Конвенцією про права дитини, проголо­шеною Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.89 р.

Кожна дитина має правом

•  на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духов­ного, морального та соціального розвитку;

•  на захист здоров'я та медично-санітарне обслуговування;

•  на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з бо­ку батьків або тих, хто забезпечує за нею догляд;

•  на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижу­ють гідність людини, видів дій чи покарання;

•  на захист від будь-якого покарання;

•  на захист від сексуальних домагань;

•  на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

•  на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

•  на свободу думки, совісті, віросповідання;

•  на особисте життя, на недоторканність житла, таємницю корес­понденції.

Коли права, дитини порушуються

•  Коли не гарантована її безпека для життя та здоров'я, « Коли її потреби ігноруються,

•  Коли стосовно дитини простежуються випадки насильства або приниження.

• Коли порушується недоторканність дитини.

• Коли дитину ізолюють.

• Коли дитину залякують.

•  Коли вона не має права голосу у прийнятті важливого для сім'ї рішення.

• Коли вона не може вільно висловлювати свої думки й по­чуття.

• Коли її особисті речі не є недоторканними.

•  Коли її використовують у конфліктних ситуаціях із родичами.

• Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.

 Діти в суспільстві найбільш уразливі. Діти, права яких порушу­ються, часто стають соціально і психологічно дезадаптованими.

Як реагує дитина на порушення її прав?

•  їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б'ється, замикається в собі тощо).

•  її турбує особиста безпека й любов до неї.

•  Вона часто буває в поганому настрої.

• Може втекти з дому

•  Може вживати наркотики або алкоголь.

•  Може заподіяти собі смерть.

ЩО БАТЬКИ МОЖУТЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ?

•  Пам'ятати, що дитина — це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

•  Забезпечити її фізичну безпеку. Упевнитися, що вона знає теле­фони 01, 02, 03, 04, імена та телефони близьких родичів і сусідів.

•  Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.

•  Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та ін­ших людей.

•  Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.

•  Пам'ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особли­вості.

•  Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

•  Залучати дитину до створення сімейних правил.

Пам’ятайте!

Дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.