Головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги учителям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок, вмінь. Для підвищення ефективності функціонування системи науково-методичної роботи у навчальному закладі при плануванні роботи враховувалися вимоги, які випливають з об’єктивних закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:

- практична спрямованість;

- науковість;

- конкретність;

- систематичність та системність;

- оперативність;

- оптимальне поєднання різних сучасних форм та методів роботи.

Планування науково-методичної роботи будується на основі діагностики (аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій). Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково-методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства, науково-методичної теми школи.

У методичній роботі враховано індивідуальні, групові та загальношкільні форми роботи.

Індивідуальні форми роботи:

- наставництво;

- самоосвіта;

- індивідуальні консультації, співбесіди;

- творчі звіти;

- практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі;

- висвітлення в фахових виданнях передового педагогічного досвіду.

Групові форми роботи:

- предметні методичні комісії;

- творчі групи;

- семінари;

- «школа молодого вчителя»;

- тренінги та інш.

Загальношкільні форми роботи:

- педагогічні ради;

- інструктивно-методичні наради;

- методичні виставки;

- предметні тижні;

- науково-практичні конференції;

- педагогічні читання;

- педагогічні зустрічі;

- дні відкритих дверей;

- «круглий стіл»;

- огляд методичної літератури.

Шляхи формування та удосконалення професійної компетентності учителя.

1. Розуміння вчителем своєї індивідуальної сутності, потреба мати свій власний стиль професійної діяльності і бути конкурентно-здатним у сучасних соціально-економічних умовах, пошук оптимальних особисто для нього педагогічних технологій.

2. Проведення самодослідження та обґрунтування для себе стратегії та тактики саморозвитку.

3. Створення особистої позитивної «я-концепції», інноваційний підхід до удосконалення професійної компетентності як у курсовий, так і між курсовий період, рефлексія і аналіз власної діяльності.

4. Цілеспрямована систематична робота над методичною темою.

5. Кооперативна професійна взаємодія з колегами.

6. Підтримка професійної адаптації молодого вчителя.

Вдосконалення професійної майстерності вчителів – провідна мета діяльності предметних методичних комісій школи, які організують свою діяльність згідно положення про ПМК.